Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Маленькі диктатори,

Originally posted by ihorhulyk at Маленькі диктатори,
або Чому Тягнибок виступає у ролі прес-секретаря Януковича
1
Ілюстрація: prikolnovosti.com

Позавчора інформаційний простір заповнили розлогі одкровення лідера «Свободи» Олега Тягнибока про перебіг перемовин опозиції на Банковій. На тлі, здебільша, мовчазних партнерів – Яценюка та Кличка – «транспарентність» найрадикальнішого на позір борця із режимом виглядала доволі дивною. Ще несподіванішими здалися акценти, зроблені лідером «Свободи» у своїх докладних звітах.
За відсутності Дарки Чепак, прес-секретаря президента, яка пішла із Адміністрації разом із своїм патроном Льовочкіним, Тягнибок справді зумів заткнути інформаційну діру в обізнаності спільноти з приводу того, про що бесідували перемовники. Однак… Однак з’ясувалося, що головний «свободівець» виразно розуміє суто партійний інтерес і має намір надалі дотримуватися цієї тактики.
Власне кажучи, схожі рефлексії, мабуть, виникають і в мізках решти очільників опозиційної трійці. Кожен із них – майбутній кандидат у президенти, тож вимога повернення до Конституції 2004 року усім, кажучи чесно, не до смаку. Тягнибок списав цю нехіть на вимоги партійної програми, яка, мовляв, фіксує бажаний президентсько-парламентський устрій України. Маю підозру, що Кличко і Яценюк теж не проти такої стартової позиції, однак їхні партійні програми не містять подібних сентенцій.
Поміркуймо: готується партбос поборотися за найвищий фотель держави. Ясна річ, його насамперед цікавитимуть інструменти, тобто повноваження. Приблизно такі, якими нині володіє Янукович. Без них крісло глави держави девальвується однозначно, а можливість мати «зручного» прем’єра залежить від конфігурації парламенту.
Тягнибок наводить аргументи Януковича – мовляв, він не проти Конституції’2004, але це вимагатиме дострокових виборів до ВР та ще й за пропорційною системою. І тут власне приховано інтерес «Свободи», яка навряд чи без «мажоритарки» зуміє здолати прохідний бар’єр. Розраховувати на західні області Тягнибоку вже не доводиться, хоча, можливо, після двох років урядування у місцевих радах Галичини «Свобода» зберегла крихти довіри населення. Але дуже сумнівним виглядає тотальне захоплення ура-патріотичною риторикою радикалів на тлі їхніх «господарських успіхів» і відвертого дерибану того, що ще можна поділити.
Поза тим, реанімація Основного Закону зразка 2004 доконечно потрібний чинник, якщо опозиція направду зацікавлена виконати вимоги Майдану. Вона означатиме перезавантаження влади (президента, парламенту, зрештою, місцевих рад), тільки вона уможливить формування уряду народної довіри, і – відповідно – якісних змін судової, правоохоронної системи.
Сильна ж президентська влада, така, якою вона є досі, завжди приховуватиме пастку свавілля, спокусу силових дій, законсервує, дещо підігнавши під потрібних осіб і потрібні бізнеси, корупційну складову.
«Міні-диктатори», які живуть у мізках наших опозиціонерів, беруть гору над реальністю, над здоровим глуздом, зрештою, над вимогами не тільки повсталого народу, але й часу. Я розумію, що «хочеться», але чи не занадто довго суспільство уволювало «хотєлкі» лідерів, які відтак завершувалися кров’ю і стражданнями?
Ігор Гулик

Маленькие диктаторы,
или Почему Тягнибок выступает в роли пресс-секретаря Януковича
Позавчера информационное пространство заполнили обширные откровения лидера «Свободы» Олега Тягнибока о ходе переговоров оппозиции на Банковой. На фоне, большей частью, молчаливых партнеров - Яценюка и Кличко - «транспарентность» радикального, на первый взгляд, борца с режимом выглядела довольно странной. Еще неожиданнее оказались акценты, сделанные лидером «Свободы» в своих подробных отчетах.
При отсутствии Дарки Чепак, пресс-секретаря президента, которая ушла из Администрации вместе со своим патроном Левочкиным, Тягнибок действительно сумел заткнуть информационную дыру в осведомленности общества по поводу того, о чем беседовали переговорщики. Однако... Однако выяснилось, что главный «свободовец» отчетливо понимает чисто партийный интерес и намерен в дальнейшем придерживаться этой тактики.
Собственно говоря, похожие рефлексии, видимо, возникают и в головах остальных руководителей оппозиционной тройки. Каждый из них - будущий кандидат в президенты, поэтому требование возврата к Конституции'2004 всем, честно говоря, не по вкусу. Тягнибок списал это отвращение на требования партийной программы, которая, мол, фиксирует желаемый президентско-парламентский строй Украины. Подозреваю, что Кличко и Яценюк тоже не против такой стартовой позиции, однако ихние партийные программы не содержат подобных сентенций.
Подумаем: готовится партбосс побороться за высшее кресло в государстве. Конечно, в первую очередь, его интересуют инструменты, то есть полномочия. Примерно такие, которыми сейчас владеет Янукович. Без них пост главы государства девальвируется однозначно, а возможность иметь «удобного» премьера зависит от конфигурации парламента.
Тягнибок приводит аргументы Януковича - мол, он не против Конституции'2004, но это будет требовать досрочных выборов в ВР по пропорциональной системе. И здесь собственно скрыт интерес «Свободы», которая без «мажоритарки» вряд ли сумеет преодолеть проходной барьер. Рассчитывать на западные области Тягнибоку уже не приходится, хотя, возможно, после двух лет правления в местных советах Галичины «Свобода» сохранила крохи доверия населения. Но очень сомнительным выглядит тотальное увлечение ура-патриотической риторикой радикалов на фоне их «хозяйственных успехов» и откровенного дерибана того, что еще можно поделить.
Помимо того, реанимация Основного Закона образца 2004 - непременный фактор, если оппозиция действительно заинтересована выполнить требования Майдана. Она приведет к перезагрузки власти (президента, парламента, наконец, местных советов), только она позволит сформировать правительство народного доверия, и - соответственно - будет гарантией качественных изменений судебной, правоохранительной систем.
Сильная же президентская власть, такая, какой она существует, всегда будет скрывать ловушку произвола, соблазн силовых действий, законсервирует, несколько подогнав под нужных лиц и нужные бизнесы, коррупционную составляющую.
Маленькие диктаторы, живущие в сознании наших оппозиционеров, берут верх над реальностью, над здравым смыслом, наконец, над требованиями не только восставшего народа, но и времени. Я понимаю, что «хочется», но не слишком ли долго общество шло на поводу «хотелок» лидеров, которые затем завершались кровью и страданиями?
Игорь Гулык
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments