Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Коротке есе про чисту сорочку

Originally posted by ihorhulyk at Коротке есе про чисту сорочку
1
Ілюстрація: Мирослава Іваник, Львівська газета

Є доволі проста китайська мудрість, осягнути яку, однак, не під силу навіть витонченим інтелектуалам ХХІ століття: ««Виправлена помилка - уже не помилка, а помилка, повторена двічі, – це крах». Те, що українство нарешті поволі, з болем і почасти нехіттю повертається до своїх витоків, те, про що певні інтелектуали кажуть як про потребу «одягнути чисту сорочку», так чи інакше свідчить про бажання виправляти помилки.
І не суть важливо, хто їх допускав. Ми не можемо констатувати провину нинішніх сорокарічних чи навіть тих, хто розміняв шостий десяток, за те, що вони мовчали про страхітливий геноцид. Просто їхні батьки чи бабусі й досі бояться згадувати той час. Ми можемо говорити про причини, розводитися про натхненників і виконавців. Але не маємо підстав уважати, що авторами цього небаченого винищення була тільки одна, певна нація, і що серед «бійців продрозкладки» не було жодного українця.
Ми знову маємо справу з віртуальним ворогом, з віртуальним кривдником українства – примарою колишньої імперії, привидом, що відблукав вже своє Європою, але й досі (як колись великі ідеалісти часів УНР) неохоче визнаємо, що комунізм таки характерний для свідомості певного відсотку наших співгромадян. Комунізм – не як система цінностей, моралі, а як притаманне люмпену бажання поділити усе, зазирнути до кишені сусідові, зігнорувати думкою однієї особи на догоду загальноприйнятій опінії, загнати інакодумців до в’язниць, силою насадити кимось визначені й задекларовані стандарти. Отож, поруч із бажанням виправити помилку ми, з іншого боку, легковажно створюємо підгрунтя для її повторення, а, отже, й краху.
Потреба «одягнути чисту сорочку» перетворюється на дилему для спільноти. Як би не було важко звести усі символи тоталітарної доби на якесь звалище, – це завдання все ж під силу. Інша річ, – позбутися світоглядних комплексів, залишених нам у спадок, інша річ, – змусити владу відмовитися від перевіреного її попередниками інструментарію здійснення повноважень, серед яких – нетерпимість до правди, коли вона стосується «недоторканих», візантійщина, прикрита фіговими листочками піару, спокуса застосування адмінресурсу чи банальне прагнення нажитися за рахунок своєї, наближеної до «корита», посади.
Якщо ми уголос кажемо про злочини комуністичної ідеології, то, скажіть, чому досі, на двадцять третьому році незалежності, послідовники Лєніна – Сталіна є легальною партією в Україні? Хіба є потреба очікувати на згоду світової спільноти, щоб утворити міжнародний трибунал на кшталт Нюрнберга? «Цивілізований Захід» ніколи не зрозуміє нагальної потреби такого органу, як, вибачте за некоректне порівняння, ситі не розуміли голодних 1933-го.
На мою думку, нинішні комуністи мають завдячувати своїм існуванням лише… українській владі. Вона завжди убачала в них силу, здатну до підтанцьовки у доволі делікатних ситуаціях. Не є таємницею, Симоненка і Ко завжди використовували у ролі кишенькової опозиції, у специфічних політтехнологічних схемах, зокрема й виборчих. Як і "толерування" з боку усіх чинних режимів сил, позірно кардинально протилежних, антагоністичних до комуністів. Вас, до прикладу, не здивувало, з якою байдужістю сприйнято "правоохоронцями" смолоскипні марші у річницю Бандери, - не тільки в Києві, але й у Донецьку, Дніпропетровську. А тепер згадаймо схожі речі Кучмової доби - ерзац-УНА-УНСО у чорних сорочках для телевізійної картинки...
"Демократії псуються доволі швидко; псуються вони лінґвістично або, якщо хочете, риторично – таким є Орвелів арґумент щодо мови. Вони розкладаються, бо більшість людей не надто переймається їхньою долею", - пише Тоні Джадт у статті "Інтелектуали і демократія".
Ігор Гулик

Краткое эссе о чистой рубашке
Есть достаточно простая китайская мудрость, постичь которую, однако, не под силу даже изысканным интеллектуалам XXI века: «Исправлена ​​ошибка - уже не ошибка, а ошибка, повторенная дважды, - это крах». То, что украинство медленно, с болью и отчасти нежеланием возвращается к своим истокам, то, о чем некоторые интеллектуалы говорят как о необходимости «надеть чистую рубашку», так или иначе свидетельствует о желании исправлять ошибки.
И не суть важно, кто их допускал. Мы не можем констатировать вину нынешних сорокалетних и даже тех, кто разменял шестой десяток, за то, что они молчали о страшном геноциде. Просто их родители или бабушки до сих пор боятся вспоминать то время. Мы можем говорить о причинах, рассуждать о вдохновителях и исполнителях. Но нет оснований считать, что авторами этого невиданного истребления была только одна, определенная нация, и среди «бойцов продразверстки» не было ни одного украинца.
Мы опять имеем дело с виртуальным противником, с виртуальным обидчиком украинства - призраком бывшей империи, призраком, что ужене бродит Европой. Но мы же до сих пор (как когда-то большие идеалисты времен УНР) неохотно признаем, что коммунизм характерен для сознания определенного процента наших сограждан. Коммунизм - не как система ценностей, морали, а как присущее люмпена желание поделить все, заглянуть в карман соседу, проигнорировать мнением одного человека в угоду общепринятому общественному мнению, загнать инакомыслящих в тюрьмы, силой насадить кем-то определены и задекларированные стандарты. Так, вместе с желанием исправить ошибку мы, с другой стороны, легкомысленно создаем почву для ее повторения, а, следовательно, и краха.
Потребность «надеть чистую рубашку» превращается в дилемму для сообщества. Как бы ни было трудно выбросить все символы тоталитарной эпохи где-то на свалку, - эта задача все же по силам. Другое дело, - избавиться от мировоззренческих комплексов, оставленных нам в наследство, другое дело, - заставить власть отказаться от проверенного ее предшественниками инструментария осуществления полномочий, среди которых - нетерпимость к правде, когда она касается «неприкасаемых», византийщина, прикрытая фиговыми листочками пиара, соблазн применения админресурса или банальное стремление нажиться за счет своей, близкой к «корыту», должности.
Если мы вслух говорим о преступлениях коммунистической идеологии, то, скажите, почему до сих пор, на двадцать третьем году независимости, последователи Ленина - Сталина является легальной партией в Украине? Разве есть необходимость ожидать согласия мирового сообщества, чтобы создать международный трибунал вроде Нюрнберга? «Цивилизованный Запад» никогда не поймет необходимости такого органа, как, простите за некорректное сравнение, сытые не понимали голодных в 1933-м.
По моему мнению, нынешние коммунисты обязаны своим существованием только... украинской власти. Она всегда видела в них силу, готовую у подтанцовке в довольно делікатных ситуациях. Не вопрос, - Симоненко и Ко всегда пользовали в роли карманной оппозициї, в специфических политтехнологических схемах, в частности в избирательных. Как и "толерацию" со стороны всех действующих режимов относительно сил, илюзорно кардинально противоположных, антагонистических коммунистам. Вас, к примеру, не удивило, с какой отреченностью восприняли "правоохранители" факельные марши на годовщину Бандеры, - не только в Киеве, но и в Донецке, Днепропетровске. А теперь вспомним похожие вещи Кучмовой эпохи - эрзац-УНА-УНСО в черных рубашках для телевизионной картинки...
"Демократии портятся довольно быстро; портятся они лингвистически или, если желаете, риторически – таким есть Оруэловский аргумент относительно языка. Они разлагаются, потому что большинство людей не очень тревожится за их судьбу", - пишет Тони Джадт в статье "Интеллектуалы и демократия".
Игорь Гулык
Tags: Майдан, Політика, колонка
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments