desyateryk (d_desyateryk) wrote in ua,
desyateryk
d_desyateryk
ua

МАЙДАН-ХРОНІКИ. 23-24 грудня. Ялинки, карма Януковича і бойова бабуся.

Позавчора, як усі пам*ятають, стояла чудова сонячна погода. Халепа полягала в тому, що сніг у барикадах почав танути, однак, з іншого боку, такий напад весни наприкінці грудня є для постійних майданівців справжнім подарунком - холоду їм і так вистачає.

Останні кілька днів я пропустив через застуду, тож перше, що кинулося у вічі - весь Майдан уже в Новому році, якщо не за настроєм, то візуально.





До речі, цей вертепчик - авторська робота спеціально для Майдану.






Поки я фотографував цю красу, до мене підійшов дядько з тих, що заробляють зйомками туристів з ручними голубами - два бідних птахи сиділи в нього на лікті - запропонував мене клацнути просто так.


Між іншим, це показова деталь - Майдан потроху обростає дрібною комерцією. По-перше, туди повернулися традиційні фототерористи: до мене двічі ще підходили, пропонували знятися з їхніми голубами. Я з дресированими тваринами не знімаюся і нікому не раджу: жорстокий бізнес.

Ще з*явилися звичні ряджені - до мене чіплявся якийсь пацанчик у костюмі кенгуру, а потім його колега, одягнений під діда Мороза. Цей останній навіть "о-хо-хо" не міг нормально сказати. Загалом, таке враження, що вони обидва були добряче під мухою.

А ще розквітає суто тематичне крамарство: уздовж Хрещатика, біля поштамту, стоїть вже з добрий десяток столиків, з яких продають українську і європейську символіку: шалики, прапори і прапорці, фанатські дудки і навіть маски Гая Фокса по 30 гривень. Ідентифікація з Січчю, довкола якої теж, наскільки розумію, процвітала супутна торгівля, триває))



Але я відволікся.
Отже, Майдан декорується.













Головна йолка виглядає все краще і краще.






Заради цікавості сфотографував її зсередини.




Цілком традиційних ялинок теж вистачає. По-перше, їх чимало росте на самому Майдані.







По-друге, народ їх самостійно встановлює.







Найбільша - біля мерії. Можна було б взагалі завести традицію саме біля мерії встановлювати ялинку - там вона гарно виглядає, як на мене.






Ну й інші фрагменти святкового декору.











Загалом, чим далі, тим більше на Майдані стає мистецтва, як народного, так і цілком професійного.



Наприклад, просто чудова фотовиставка "Людський фактор" на барикаді з боку Європейської площі.



Фотографували професійні світлинярі - простих людей, надали свої роботи безкоштовно. Обов*язково присвячу цій твиставці окремий допис.
















Митці з народу не такі майстерні, але дотепні.



Один дядько пояснював мені, як цей гуцульский яйцестріл працює, але я не ризикнув перевірити.






А оце взагалі шедевр, я вважаю.

































Серед настінної агітації в районі поштамту з*явилося дещо геть нове: листівки і наліпки на захист тварин - проти здирання хутра. Гаряче схвалюю.









Трохи Майданного побуту.
















До речі, щоб дістатися до тих картинок і їх пофотографувати, мені довелося хвилин 10 доводити охоронцям, що я не шпигун, не папараці і люди мене не цікавлять. Виявляється, в цій частині живуть афганці (котрі нікуди не пішли, всупереч чуткам), тобто це силовий сектор Майдану і там заходи безпеки підвищені. Зрештою, картини дозволили познімати під наглядом. Хлопець, що не хотів мене пускати, сказав, що мовляв, він і так уже всюди засвічений і йому це не треба, а ще він хакер і обов*язково зазирне на сайт "Дня", аби пересвідчитися, чи все гаразд. Постав звичайну людину щось стерегти, і в нього раніше чи пізніше починається паранойя. Чого б це так?




Прямо поруч з афганським сектором знаходиться знаменитий ІТ-намет.




Я спочтаку був засумнівався - ну яке ще відеоспостереження в наметовому містечку - мабуть, мислив категоріями 2004-о року - і був присоромлений.



Дійсно, з тих пір багато чого змінилося. Між іншим, ця камера - ще один, непрямий доказ нашої переваги, бо влада в цьому сенсі мислить категоріями навіть не 2004-о, а 1990 року як мінімум - поводиться так, наче цієї загальної технічної оснащеності не існує і всі досі користуються дисковими телефонами і черпають знання з трьох центральних телеканалів))




Всередині ІТ-намету - заворожуюче поєднання дров*яної буржуйки, закопчених чайників, лежбищ на шерстяних ковдрах і айпадів, моніторів, ноутбуків, дротів, навушників тощо.















А в кількох метрах - намет-церква.






Дуже мені подобається, що тепер у центрі Майдану не націоналістичні піжони з "Правого сектору", а "Громадський сектор" з набагато світлішими й людянішими посланнями.













До речі, щодо пророків. Біля мерії зустрів одного - кришнаїта, з тих, що проповідує і книжки продає. Він, як і решта дрібних торговців центру, цілком обжився в нових умовах. Розговорилися. Цілком позитивний і толерантний чувак. У русі вже 8 років. Щодо загальної ситуації сказав таке: у політиків зазвичай кепська карма. І коли політика прославляють, то він перестає чути голоси решти народу, а карма його погіршується далі нема куди. І навпаки, якщо політика принижують, то його карма значно поліпшується, і в нього з*являється шанс на гарне народження у наступному житті.
Мені ця теорія подобається. Страшуся навіть уявити собі, ким народиться Янукович, якщо затримається на посад у звичному для себе оточенні.


Біля мерії взагалі весело, в певному сенсі навіть веселіше, ніж на Майдані: з одного боку, менше пафосу, з другого - дуже гріє усвідомлення того, що це саме державна установа, повернена народом собі. Дух повстання тут відчувається краще, аніж на Майдані.





Не уявляю собі, яка тут м*ясорубка станеться, якщо ті ідіоти знову спробують штурмувати.












На випадок штурму.




Виставка про Громадянську війну.





















Вчора, 24-о, прийшов уже ввечері, близько 19.00. Людей, звісно, мало - 2-3 тисячі перед сценою, ще тисяча-друга розсипана по містечку. Барикада на Інститутський майже безлюдна.

Виступав Тягнибок, звучав незвично невпевнено - регулярно збивався. Презентував зразки членського квитка і заяви на вступ до об*єднання "Майдан". Негусто, та й ладно.

Проте, атмосфера непогана, поразкою і не пахне. Хоча, звісно, людей малувато.

Мені спала на думку прямолінійна, визнаю, аналогія з гірським струмком: влітку по щиколку, навесні чи восени - дикий потік, що змітає цілі міста. Отак і з Майданом: він нікуди не зник, просто обмілів, однак енергія, що наповнювала його, десь поруч, схована у краєвиді оманливого спокою, пішла у не надто глибоке підпілля. Адже нікуди не ділися ані ненависть до влади, ані те відчуття свободи і власної гідногсті, котрі пережили всі, хто виходив на Майдан протягом місяця хоч раз.

Вже на пероні метра до мене раптом звернулася невисока худорлява бабця, типова пенсіонерка:

- Я тут на ескалаторі їхала, а ззаду двоє говорили: "Вони там стоять за гроші". За які гроші?! Я тут за свою пенсію стою, яку в мене крадуть! Як вони можуть таке казати! Ой, я так завелася!..

Я її трохи заспокоїв, сказавши, що не треба на ідіотів уваги звертати - вони як природна радіоактивність - є і є, можна їх ігнорувати без шкоди для здоров*я. На тому й погодилися.

І хоч смійтеся з мене, але розмова з цією бойовитою старенькою, друзі мої, вчергове вселила в мене тверде переконання, що ми переможемо.
Tags: Майдан
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 3 comments