Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

«Гноми» й НОМ

Originally posted by ihorhulyk at «Гноми» й НОМ
1
Ілюстрація: anekdot.ru

Загалом — це добрий і працьовитий народ,
але вони (гноми – Авт.) сильно постраждали від людської
пожадливості й пихи, тому людей не люблять.
Вони ховаються в глибоких гірських печерах,
там побудовані ними підземні міста і палаци.
Іноді вони виходять на поверхню,
і якщо зустрінуть в горах людину —
лякають її гучним криком.
Вікіпедія

Не знаю, мабуть, не тільки мене, але й багатьох інших (судячи із постів у FB), непокоять два почуття. Перше, - структуризація руху, знаного досі як «Майдан» у Народну організацію. Друге, - менш оптимістичне, ну, принаймні таке, що викликає певні застереження. Воно полягає у тому, що до Ради НОМу потрапили представники трьох опозиційних партій.
Ну і що з того, - скаже пересічний читач. Хіба Майдан – це не опозиційне до чинної влади середовище? Отже, місце лідерів «Батьківщини», «УДАРУ», «Свободи» у вищому органі управління НОМом цілком виправдане.
Маю питання іншого ґатунку. Воно полягає у якості нинішньої української еліти. Не тільки провладної, але й опозиційної. Маю чомусь тверде переконання у специфічних властивостях політиків, які б я назвав синдромом «царя Мідаса». Пригадуєте міф про те, як після гостини у бога Діоніса цей правитель (насправді – чи не перший тиран в історії античного світу) попросив небагато – щоб усе, до чого він торкнеться, ставало золотом. У висліді захланний цар помер з голоду.
Отже, я маю всі підстави вважати, що нинішні політичні еліти – це, так би мовити, множинні «мідаси», однак, на відміну від плодів діяльності грека, все, до чого вони торкаються, стає знеціненим, сумнівним, фальшивим…
Дав би Бог (не Діоніс, звісно) мені помилятися. Врешті-решт, мріяти про якусь «Солідарність» чи рух інтелектуалів на кшталт чеського, очоленого Гавелом, в сучасній Україні не доводиться. Там – і в Польщі, і в Чехії 80-х років минулого століття з усіх партійних структур зауважено одну – правлячу, комуністичну. До того ж фактично окупаційно, колаборантську. Тобто йшлося про принцип: або ми їх, або вони нас.
У занадто багатопартійній Україні мріяти про масовий безпартійний (наголошую – не аполітичний, а саме безпартійний) рух не доводиться. Тому алюзії з Народним Рухом часів Чорновола, які лунали зі сцени недільного Майдану, вважаю лише бажаними метафорами. Ну, не можуть же виступати у ролі «безсребреника», альтруїста і взагалі «зеківського генерала В’ячеслава Чорновола забезпечені і респектабельні Яценюк, Кличко чи навіть Тягнибок. Не може претендувати на роль Валєнси (пригадуєте його відверте: «У мене немає нічого за душею, окрім пари подертих шкарпеток») Юрій Луценко. Скільки б книжок він не перечитав у Менській колонії, а мільйонний бізнес дружини – не забереш…
Та, зрештою, справа не в статках. Справа в тім, що НОМ (точніше – його тепер вже попередник – Майдан) категорично і недвозначно виступав за докорінну зміну системи влади. Для політиків, які тепер намагаються взяти широкий громадський рух під своє крило – ця система (без одіозних фігур) є звичною, і що найнебезпечніше, - випробуваною. Такою собі зоною комфорту. Вони навряд чи візьмуться ламати напрацювання попередників, навіть якщо влада впаде їм до ніг, мов стигла груша.
Першим тестом для НОМу з політиками стане питання Тимошенко. Ми, мабуть, матимемо змогу стежити на неймовірними фортелями опозиції у «боротьбі» за її звільнення. Бо щойно брама Харківської лікарні чи Качанівки зачиниться за тендітними плечима вільної ЮВТ, як усі нинішні найголовніші претенденти на президентський фотель зможуть «зливати воду».
Друга вимога Майдану – повернення до Конституції зразка 2004 року. Я хотів би побачити, з яким ентузіазмом найрейтинговіший кандидат від опозиції, маючи реальні шанси перемогти Януковича 2015 року, позбуватиметься таких «потрібних», з його точки зору, і таких інструменталізованих ВФЯ повноважень.
Ну, і якщо зважити на певну інсайдерську інформацію, яка пов’язує нинішню опозиційну трійцю із «нафто-газовими королями», що наживаються на маржі між ціною російського газу і внутрішніми цінами, то дуже хотілося б дістати відповідь на сакраментальне питання, з якого й постав Майдан – на питання європейської перспективи України.
Ігор Гулик

«Гномы» и НОМ

В общем - это добрый и трудолюбивый народ,
но они (гномы - Авт.) сильно пострадали от человеческой
алчности и тщеславия, поэтому людей не любят.
Они прячутся в глубоких горных пещерах,
там построены ими подземные города и дворцы.
Иногда они выходят на поверхность,
и если встретят в горах человека -
пугают его громким криком.
Википедия

Не знаю, наверное, не только меня, но и многих других (судя по постам в FB), беспокоят два чувства. Первое, - структурирование движения, известного еще как « Майдан» в Народную организацию. Второе - менее оптимистичное, ну, по крайней мере, такое, что вызывает определенные оговорки. Оно заключается в том, что в Совет НОМа попали представители трех оппозиционных партий.
Ну и что, - скажет рядовой читатель. Разве Майдан - это не оппозиционная действующей власти среда? Поэтому место лидеров «Батькивщины», «УДАРа», «Свободы» в высшем органе управления НОМом вполне оправдано.
У меня вопрос другого рода. Он заключается в качестве нынешней украинской элиты. Не только провластной, но и оппозиционной. Имею почему-то твердое убеждение в специфических свойствах политиков, которые я назвал бы синдромом «царя Мидаса». Помните миф о том, как после банкета у бога Диониса этот правитель (на самом деле - едва ли не первый тиран в истории античного мира) попросил немногого - чтобы все, к чему он прикоснется, превращалось в золото. В результате жадный царь умер от голода.
Итак, у меня есть все основания считать, что нынешние политические элиты - это, так сказать, множественный «Мидас», однако, в отличие от плодов деятельности грека, все, к чему они прикасаются, становится обесцененным, сомнительным, фальшивым...
Дай Бог (не Дионис, конечно), чтобы я ошибся. В конце концов, мечтать о какой-то «Солидарности» или движении интеллектуалов вроде чешского, возглавленного Гавелом, в современной Украине не приходится. Там - и в Польше, и в Чехии 80-х годов прошлого века из всех партийных структур замечено одну - правящую, коммунистическую. К тому же фактически оккупационную, коллаборантскую. То есть речь шла о принципе: либо мы их, либо они нас.
В слишком многопартийной Украине мечтать о массовом беспартийном (заметьте - не аполитичном, а именно беспартийном) движении не приходится. Поэтому аллюзии с Народным Рухом времен Чорновила, которые звучали со сцены воскресного Майдана, считаю лишь желанными метафорами. Ну, не могут же выступать в роли «бессребреника», альтруиста и вообще «зековского генерала" Вячеслава Чорновола обеспеченные и респектабельные Яценюк, Кличко или даже Тягнибок. Не может претендовать на роль Валенсы (помните его откровенное: «У меня нет ничего за душой, кроме пары рваных носков») Юрий Луценко. Сколько бы книг он не перечитал в Менский колонии, а миллионный бизнес жены - не заберешь...
Впрочем, дело не в достатке. Дело в том, что НОМ (точнее - теперь уже его предшественник - Майдан) категорически и недвусмысленно выступал за коренное изменение системы власти. Для политиков, пытающихся теперь взять широкое общественное движение под свое крыло - эта система (без одиозных фигур) является привычной, и что самое опасное, - испытанной. Некой зоной комфорта. Они вряд ли возьмутся ломать наработки предшественников, даже если власть падет к ихним ногам, как спелая груша.
Первым тестом для НОМа с политиками станет вопрос Тимошенко. Мы, пожалуй, сможем следить за невероятными фортелями оппозиции в «борьбе» за ее освобождение. Потому что как только ворота Харьковской больницы или Качановки закроются за хрупкими плечами свободной ЮВТ, тут же все нынешние главные претенденты на президентское кресло смогут «сливать воду».
Второе требование Майдана - возвращение к Конституции образца 2004 года. Я хотел бы увидеть, с каким энтузиазмом рейтинговый единый кандидат от оппозиции, имея реальные шансы победить Януковича в 2015 году, станет избавляться от таких «нужных», с его точки зрения, и таких инструментализованих ВФЯ полномочий.
Ну, и если учесть определенную инсайдерскую информацию, которая связывает нынешнюю оппозиционную троицу из «нефте-газовыми королями», которые наживаются на марже между ценой российского газа и внутренними ценами, то очень хотелось бы получить ответ на сакраментальный вопрос, с которого и появился Майдан - на вопрос о европейской перспективе Украины.
Игорь Гулык
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments