Ігор Гулик (ihorhulyk) wrote in ua,
Ігор Гулик
ihorhulyk
ua

Бунт самітників

Originally posted by ihorhulyk at Бунт самітників
1
Ілюстрація: art-fakt.com

На тлі велелюддя Майдану непоміченими (принаймні, для загалу) залишаються індивідуальні вчинки. Хіба історія сім’ї пенсіонерів, які офірували для потреб протестувальників усі свої заощадження. Але прокинутися раненько відомими на всю країну цим стареньким посприяла журналістська жага до екстра неординарних фактів.
Однак є купа інших прикладів, про які, гадаю, варто поміркувати. Минулого тижня завідувач відділу кіновідеофондів Національної телерадіокомпанії України (НТКУ) Володимир Якимець звернувся до голови Адміністрації Президента, голови Комісії державних нагород та геральдики Сергія Льовочкіна із заявою про відмову від почесного звання «Заслужений журналіст України», яке він отримав на підставі указу Президента Віктора Януковича. Мотивом протесту була незгода із брутальним побиттям мирних мітингувальників на Майдані.
До того ж ланцюга подій можна дописати «емоційний зрив» працівника ТРК «Ера», звільнення редактора web-ресурсів «Укрзалізниці»… Відмову кількох міліціонерів з Тернопільщини їхати до столиці для протистояння з Майданом… Одинокий протест бабусі на милицях, чия постать стояла собі осібно, ніби соромлячись наблизитися до галасливих, активніших, молодших…
Я завжди вважав і вважаю, що справжні тектонічні злами у суспільстві урешті-решт зводяться до конкретних вчинків таких самітників. Хай мені хтось доведе зараз, що самоспалення Олекси Гірника чи Василя Макуха – цих відчайдухів ідеї свободи, - не позначилися на «самопочутті» тодішнього комуністичного режиму, не розхитали його бодай на йоту?
Так і зараз. Майдан – Майданом, - хай там народжується громадянське суспільство – але воно, урешті-решт, - це, перш за все, згромадження здатних на дію особистостей, самодостатніх, рішучих у своїй переконаності, непідлеглих (є такий польський замінник нашого слова «незалежність»), вільних за будь-яких умов, навіть за гратами.
Бунт самітників завжди вражав і вражатиме своєю щирістю та альтруїзмом. Вони розхитують пихату самовпевненість чиновника, руйнують лінії оборони, вивершені владою у судах, розмаїтих інстанціях, сіють зерна сумніву у душі тих, хто вагається у потребі змін. Вони, власне, поодинокий запобіжник «зростаючій кількості негідників і терпил, які періодично міняються місцями. Риси поведінки, схожі на хворобу, сформовані жагою виживання за повної відсутності моралі» (Олег Покальчук).
Ігор Гулик

Бунт единиц
На фоне многолюдья Майдана незамеченными (по крайней мере, для общественности) остаются индивидуальные поступки. Разве что история семьи пенсионеров, пожертвовавших для нужд протестующих все свои сбережения. Но проснуться утром известными на всю страну этим стареньким поспособствовала журналистская жажда экстранеординарных фактов.
Однако есть масса других примеров, о которых, считаю, стоит подумать. На прошлой неделе заведующий отделом киновидеофондов Национальной телерадиокомпании Украины (НТКУ) Владимир Якимец обратился к главе Администрации президента, председателя Комиссии государственных наград и геральдики Сергея Левочкина с заявлением об отказе от почетного звания «Заслуженный журналист Украины», которое он получил на основании указа Виктора Януковича. Мотивом протеста было несогласие с кровавым избиением мирных митингующих на Майдане.
К той же цепи событий можно отнести «эмоциональный срыв» работника ТРК «Эра», увольнение редактора web-ресурсов «Укрзализныци»... Отказ нескольких милиционеров с Тернопольщины ехать в столицу для противостояния с Майданом... Одинокий протест бабушки на костылях, чья фигура стояла себе особняком, будто стесняясь приблизиться к шумным, активным, младшим...
Я всегда считал и считаю, что настоящие тектонические изломы в обществе в конце концов сводятся к конкретным поступкам таких "отшельников". Пусть мне кто-нибудь докажет сейчас, что самосожжения Олексы Гирныка или Василия Макуха - этих смельчаков идеи свободы, - не отразились на «самочувствии» тогдашнего коммунистического режима, не расшатали его хотя бы на йоту?
Так и сейчас. Майдан - Майданом, - пусть там рождается гражданское общество - но оно, в конце концов, - это, прежде всего, сумма способных на действие личностей, самодостаточных, решительных в своей убежденности, неподчиненных (есть такой польский заменитель нашего слова «независимость»), свободных в любых условиях, даже за решеткой.
Бунт отшельников всегда поражал и будет поражать своей искренностью и альтруизмом. Они расшатывают напыщенную самоуверенность чиновника, разрушают линии обороны, выстроенные властью в судах, разнообразных инстанциях, сеют зерна сомнения в души тех, кто колеблется в необходимости изменений. Они, собственно, чуть ли не единственный предохранитель «возрастающему количеству негодяев и терпил, которые периодически меняются местами. Черты поведения, похожие на болезнь, сформированные жаждой выживания при полном отсутствии морали» (Олег Покальчук).
Игорь Гулык
Subscribe
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments