ЦУГЦВАНГ ДЛЯ ІМПЕРІЇ

ЦУГЦВАНГ ДЛЯ ІМПЕРІЇ

Журналісти американського телеканалу CNN на днях розповіли світові про «повзучий кордон» між Грузією та анексованою Росією «Республікою Південна Осетія» (грузинська назва - Цхінвальский регіон).

Після війни 2008 року там виникла штучна лінія розмежування, проте російське військо, що і є армією «Південної Осетії», поступово пересуває кордон вглиб території Грузії. Один з героїв сюжету – літній чоловік, який поїхав до міста у справах на кілька днів, а повернувшись, виявив, що його будинок вже на території «республіки». І вибір небагатий – або приймати громадянство незаконного державного утворення, або забиратися геть, залишати будинок і майно. Окупанти без церемоній перекривають дороги, відхоплюють угіддя – а селян, які намагаються дістатися власної ріллі або пасовиська, арештовують чи штрафують. І зупинити цей процес неможливо через перевагу ворога в численності й озброєнні.

Таке коїться не лише у Грузії. У тій-таки Молдові озброєні бандити з «Придністров’я» можуть собі дозволити вдертися на неокуповану територію і просто викрасти людину.
Усе це – переконлива відповідь на запитання про те, що робить наша армія в зоні АТО і чи має вона там бути. Щоденні сутички, обстріли, дрібні просування, деокупація якогось крихітного лісочка чи напівзруйнованого селища – акції не менш важливі, ніж великі бої. Бо можна скільки завгодно говорити про компроміси, про перемир’я, про Мінський процес, й цим усім треба займатися, доки це зберігає життя нашим солдатам і цивільним – але жодної миті не слід забувати, що ми маємо справу з хижаком, який розуміє лише мову грубої сили. І на кожну спробу роззявити пащеку він має отримувати – і, на щастя, отримує - добрячий хук важким залізним кулаком.
Схоже, вдираючись до нас, кремлівські горлорізи дійсно не очікували такого спротиву. Ані легкої прогулянки, ані «повзучого кордону» не вийшло. Саме в Україні вони фактично вперше у новітній історії зашпортались.

Звісно, це не приведе їх до тями, та подальший рух у будь-якому напрямі череватий лише одним наслідком – гепнуться так, що вже не встануть.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…
Ещё не установил у себя украинской раскладки,поэтому,простите,пишу на русском.
Уна как-никак есть какие-то минские договорённости.Там более менее вопросы "границ" оговариваются...
А у Молдавии и Грузии таких договорённостей нет что-ли? куда смотрят правительства этих стран на фактический дезахват своей территории?.
Вот это мне не понятно.
Ну ладно,оттяпали Осетию и Абхазию...Военных действий уже нет...Но пограничников ведь выставить можно? Нажрались-так подавитесь этим...
Очень странно такое слышать.
И что,грузинский народ не в курсе? Уже и в мире поняли,что они (грузины) всё-таки есть и война там которая была это нехорошо...
Они уже,как бы,не одни...За них,вроде бы,уже могут заступится...
Что же они молчат? Теперь Россия вряд ли начнёт военное вмешательство и Грузия может их уже подвинуть силой.
В чём же дело?
===За них,вроде бы,уже могут заступится...

Хто?

===Что же они молчат?

Бо "братній православний народ", а "Абхазія і так нам не дуже й була потрібна".
Мені теж дуже цікаво. В тому сюжеті все дуже доказово, але не було аналізу причин ситуації - чому так, як реагують офіційні особи Грузії, інших країн.
Коротше, дивно. Але таки схоже на неприємну правду.
"Офіційні особи Грузії" сьогодні погодились брати гроші від Кремля за поставки газу до Вірменії.
Що вони ще можуть сказати, окрім "ласкаво просимо"?
===на кожну спробу роззявити пащеку він має отримувати – і, на щастя,
===отримує - добрячий хук важким залізним кулаком

Було б смішно таке читати, якби не йшлося про трагічні речі.