Українці в Другій світовій: 5 постатей, які варто знати.

Originally posted by forko at Українці в Другій світовій: 5 постатей, які варто знати.

Іван Кожедуб - легендарний льотчик-ас німецько-радянської війни, найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації союзників за весь час Другої світової війни. Тричі Герой Радянського Союзу. Учасник Курської битви, битви за Дніпро, Нижньодніпровської, Корсунь-Шевченківської та Умансько-Ботошанської наступальних операцій, повітряного бою на ближніх підступах до Румунії в травні-червні 1944 року, Білоруської, Прибалтійської, Вісло-Одерської, Східно-Померанської, Берлінської наступальних операцій. До кінця війни гвардії майор Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника (сюди не входять 2 американських P-51, збиті ним весною 1945 року, які першими напали на нього, напевне прийнявши за гітлерівця). Свій останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів в небі Берліна. За всю війну жодного разу не був збитий.



Кузьма Дерев'янко - розвідник, у січні-березні 1941 року він виконував особливе завдання у Східній Пруссії, а з 27 червня 1941 року - начальник розвідвідділу штабу Північно-Західного фронту. У цій якості він у серпні 1941 року очолив рейд в тил німецьких військ, в ході якого з концтабору під Старою Русою було звільнено близько двох тисяч полонених червоноармійців, багато з них поповнили війська фронту.
Під час війни Дерев'янко начальник штабу кількох армій (53-й, 57-й, 4-ї гвардійської). Брав участь у Курській битві, в битві за Дніпро. Вніс значний внесок в успішне завершення Корсунь-Шевченківської операції. Його штаб організував розгром супротивника в Яссько-Кишинівській операції. Брав участь у звільненні Будапешта і Відня. 2 вересня 1945 року від імені радянського Верховного Головнокомандування приймав капітуляцію Японії. За кілька днів після атомного бомбардування міст Хіросіма та Нагасакі генерал Дерев'янко відвідав радіоактивну місцевість та склав детальний звіт з фотографіями. Помер 30 грудня 1954. В 2007 році указом В.Ющенка йому присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».


Олексій Берест — Герой України, лейтенант Червоної Армії, що встановив, разом з М. Єгоровим та М. Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945. В офіційній радянській історіографії зазначено, що Прапор Перемоги встановили сержанти М. Єгоров і М. Кантарія. Проте на основі звітів воєначальників керівництву Кремля можна зробити висновок про те, що серед героїв був Олексій Берест, і цей факт приховувався. 6 травня 2005 року за бойову відвагу у німецько-радянській війні 1941–1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом Указом Президента України Віктора Ющенка Олексію Бересту посмертно присвоєно звання Героя України з присвоєнням ордена Золотої Зірки.


Павло Шандрук – колишній царський офіцер, згодом командир 3-ої "Залізної" стрілецької дивізії УНР. У 1928 р. на доручення Уряду УНР разом з групою українських старшин для підвищення кваліфікації пішов на службу до Польського війська як контрактовий старшина, у 1936 р. був прийнятий до Академії Генерального Штабу Війська Польського, яку успішно закінчив в 1938 р. У польсько-німецькій війні 1939 року — командир 29-ої польської бригади. 23 вересня 1939 у бою з німцями під Томашевом врятував бригаду від знищення, за що у 1965 році став кавалером найвищої військової нагороди Польщі ордену Virtuti Militari. Шандруку належать праці з історії української армії українською, польською та англійською мовами.

Митрополит Андрей Шептицький, відкрито й беззастережно виступив проти нацизму в багатьох пастирських посланнях. Двічі митрополит звертався з протестом щодо нищення єврейського населення у Галичині до райхсфюрера СС Гіммлера (грудень 1941; лютий 1942р). 21 листопада 1942 написав послання «Не убий», в якому містилися заклики до примирення політичних сил українського суспільства, засуджувалися політичні вбивства, містилися застереження про відлучення від церкви організаторів і виконавців таких злочинів.Така позиція митрополита приводила до обшуків нацистами собору св. Юра, під час яких гітлерівці розкривали навіть труни покійників. За підтримки Шептицького значна кількість євреїв переховувалась у греко-католицьких монастирях і навіть у митрополичій резиденції. Наказав сховати понад 300 єврейських дітей та цінні єврейські документи. У рятуванні євреїв йому допомагали, серед інших, сестра Йосифа Вітер (1946 її ув'язнено комуністичним режимом загалом на 30 років) і рідний брат Климент (37 євреїв; на фабриці взуття, яка належала студитам, — ще 16 євреїв; арештований радянським режимом 1947). З неприхованою симпатією пише про шляхетну поведінку Андрея Шептицького під час війни рабин Давид Кагане у своєму «Щоденнику львівського гетто». Єврейська громада України в травні 2008 року визнала його Праведником. У квітні 2012 нижня палата парламенту Канади одноголосно визнала прикладом «відданості основним правам людини» діяльність митрополита Андрея Шептицького під час Другої світової війни. Канадські парламентарії відзначили, що завдяки зусиллям митрополита врятовані понад 160 євреїв, один із яких був присутній на засіданні парламенту Канади під час ухвалення рішення.