Вітання | Приветствие

Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти".

правила спільноти

Добро пожаловать в сообщество "Лучшие посты украинского ЖЖ". Каждый из участников сообщества может предлагать свои или чужие посты на рассмотрение редакции ЖЖ-Украина. Если ваш пост реально хорош, то мы пропиарим его в блоге ibigdan и постараемся вытащить в топ записей. В любом случае ваш пост прочитают участники этого сообщества.

правила сообщества


Критерии отбора постов
promo ua april 7, 2013 00:40
Buy for 5 000 tokens
Ласкаво просимо в спільноту "Кращі пости українського ЖЖ". Кожен з учасників може пропонувати свої чи чужі пости на розгляд редакції ЖЖ-Україна. Найцікавіші пости потраплять в блог ibigdan, на LiveJournal.ru і в LJTimes. Обов'язково читайте "Правила спільноти". правила спільноти…

Спадщина. Жабинці. Костел Різдва Пресвятої Діви Марії/Наследие. Жабинцы. Костел.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Жабинці. Костел Різдва Пресвятої Діви Марії/Наследие. Жабинцы. Костел.
нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Невелике і древнє село на Нічлаві, недалеко від Пробіжної. Дорога туди ду-уже паршива. Поруч з селом помирає неоготичний костел Різдва Діви Марії, зведений у 1860-1862 рр. Розою та Леонардом з Очосальських Городиськими, та освячений у 1872 році під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії.
Він, дійсно, великий, незвичайний і неповторний. Шкода, що йому залишилося жити недовго. І хоча дорога до Жабинці жахлива (можна їхати з Копичинців через Чагарі і Коцюбинці, а можна з Чорткова через Пробіжну), раджу вам приїхати сюди, незважаючи ні на що.
—————
Небольшое и древнее село на Ничлаве, недалеко от Пробежной. Дорога туда о-очень паршивая. Рядом с селом умирает неоготический костел Рождества Девы Марии, построенный в 1860-1862 гг. Розой и Леонардом из Очосальських Городисских и освящен в 1872 году под титулом Рождества Пресвятой Девы Марии.
Он, действительно, большой, необычный и неповторимый. Жаль, что ему осталось жить не долго. И хотя дорога к Жабинцам ужасная (можно ехать с Копычинцов через Чагари и Коцюбинцы, а можно из Черткова через Пробежную), советую вам приехать сюда, несмотря ни на что.

Дальше еще есть




ну как то так =))

Спадшина. Копичинці. Костел Успення Марії/Наследие. Копычинцы. Успенский костел.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадшина. Копичинці. Костел Успення Марії/Наследие. Копычинцы. Успенский костел.


Городок Копичинці з населенням близько 7 тис. мешканців лежить на берегах річки Нічлави поблизу траси Тернопіль-Чернівці. Територіально відноситься до Гусятинському районі, хоча логічніше було б віднести його до Чортківського: до чудового і неповторного Чорткова звідси зовсім близько - до 20 хвилин їзди.
—————
Городок Копычинцы с населением около 7 тыс. жителей лежит на берегах реки Ничлавы вблизи трассы Тернополь-Черновцы. Территориально относится к Гусятинскому району, хотя логичнее было бы отнести его к Чертковскому: до замечательного и неповторимого Черткова отсюда совсем близко - до 20 минут езды.

Дальше еще есть




ну как то так =))

Матч Альфа-Сталь. 18-19 февраля 2017 года.

Оригинал взят у tactical в Матч Альфа-Сталь. 18-19 февраля 2017 года.
Одни из самых ценных качеств практической стрельбы – это разнообразие и вольный стиль. И среди всего разнообразия матчей, особенно хочется выделить т.н. «стальные матчи». В них применяются только стальные мишени – тарелки, гонги и попперы. И хотя стрельба по металлу выглядит зрелищнее да и звучит звонче, чем по картону, любой стрелок знает о капризном характере стальных мишеней.
Заряжай...Collapse )

Спадщина. Теребовля. Миколаївська оборонна церква/Наследие.Теребовля. Николаевская оборонная церковь

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Теребовля. Миколаївська оборонна церква/Наследие.Теребовля. Николаевская оборонная церковь


Тип сооружения: оборонная церковь / Тип споруди: оборонна церква.

Також відома як:
Миколаївська церква в Теребовлі (укр.)
—————————
Так же известна как:
Николаевская церковь в Теребовле (рус.)

дальше еще есть




ну как то так =))

Спадщина. Теребовля. Монастир кармелітів. Погляд з небес/Наследие. Теребовля. Монастырь кармелитов.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Теребовля. Монастир кармелітів. Погляд з небес/Наследие. Теребовля. Монастырь кармелитов.


Монастир Кармелітів в місті Теребовля. Тип споруди: оборонний монастир. Також відомий як: Монастир кармелітів у Теребовлі
Перший етап будівництва: початок 17 століття (?)
Останній етап будівництва: 2-а половина 18 - початок 19 століття
Історичне сповідання: католицтво, орден кармелітів
Сучасна приналежність: Українська автокефальна православна церква (УАПЦ)
-------
Монастырь Кармелитов в городе Теребовля. Тип сооружения: оборонный монастырь. Так же известен как: Кармелитский монастырь в Теребовле
Первый этап строительства: начало 17 века (?)
Последний этап строительства: 2-ая половина 18 – начало 19 века
Историческое исповедание: католичество, орден кармелитов
Современная принадлежность: Украинская автокефальная православная церковь (УАПЦ)

Дальше еще есть




ну как то так =))

Спадщина. Струсів. Палац/Наследие. Струсов. Дворец.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Струсів. Палац/Наследие. Струсов. Дворец.


Велике село в Теребовлянському районі, бувше містечко, яке розкинулося на правому березі річки Серет в 28 км від Тернополя. Від Теребовлі - 7 км. Заселили цей п'ятачок землі люди ще за палеоліту, а в ХІ-ХІІІ ст. тут було давньоруське поселення. Воно й зрозуміло: по-перше, тут гарно, по-друге, затишно і відносно безпечно. Крутий лівий берег Серету був природнім заслоном від ворогів. До кінця XV ст. цей населений пункт називався Підбогородичне - на честь церкви Богородиці.
В 1434 р. село Підбогородичне (або – за іншими даними – Підбогородичин) потрапило у власність Януша Кердея з Оринина.
—————
Большое село в Теребовлянском районе, бывшее местечко, которое раскинулось на правом берегу реки Серет в 28 км от Тернополя. От Теребовли - 7 км. Заселили этот пятачок земли люди еще с палеолита, а в XI-XIII вв. здесь было древнерусское поселение. Оно и понятно: во-первых, здесь хорошо, во-вторых, уютно и относительно безопасно. Крутой левый берег Серета был естественным заслоном от врагов. До конца XV в. этот населенный пункт назывался Пидбогородичне - в честь церкви Богородицы.
В 1434 село Пидбогородичне (или - по другим данным - Пидбогородичин) попало в собственность Януша Кердея с Орынина.

Дальше еще есть




ну как то так =))

Що сталося з синагогами на Західній Україні

Originally posted by vladbespalov at Що сталося з синагогами на Західній Україні


Вирішив поділитися враженнями у якому стані знаходяться синагоги на теренах Західної України, де до Другої світової жило чимало єврейського населення, особливо у містах. Звичайно, не всі з них були релігійними, але саме такі сакральні будівлі свідчать про те, хто жив ще якихось 80 років тому.Дізнатися більше...Collapse )

Спадщина. Старі Петликівці. Костел/Наследие. Старые Петликовцы. Костел.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Старі Петликівці. Костел/Наследие. Старые Петликовцы. Костел.
нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Римо-католицька парафія в Старих Петликівцях належала до одних з найдавніших у львівській архідієцезії. Як вже згадувалося, вона була заснована в 1421 році, в день святих Миколая, Катерини та Ганни. В документі про заснування костелу докладно розписано, які храму належать луки і хто скільки з селян має вносити на його користь. шкода, але таких самих докладних згадок про костел на наступні кілька століть віднайти не вдалося. Місцевість неодноразово палили татари, тому священикам працювалося в таких напружених умовах вкрай якось неспокійно. Тому часом і взагалі не працювалося. Принаймні, станом на 1593 рік вже ніякої католицької парафії в містечку не існувало. В 1600 році вона знову згадана в складі дунаївсько-золочівського деканату, з приміткою, що була перенесена з Литвинова (напевно, мова йшла про храмове начиння).
----------
Римско-католический приход в Старых Петликовцах относился к одним из самых древних в львовской архиепархии. Как уже упоминалось, он был основан в 1421 году, в день святых Николая, Екатерины и Анны. В документе об учреждении костела подробно расписано, какие храму принадлежат луга и кто из крестьян сколько должен отчислять в его пользу. Жаль, но таких же подробных упоминаний о костеле на следующие несколько столетий найти не удалось. Местность неоднократно жгли татары, потому священникам работалось в таких напряженных условиях крайне неспокойно. Поэтому временами вообще не работалось. По крайней мере, по состоянию на 1593 год, уже никакого католического прихода в городе не было. В 1600 году он снова упомянут в составе дунаевско-золочевского деканата, с примечанием, что он был перенесен с Литвинова (наверное, речь шла о храмовой утвари).

Дальше еще есть




ну как то так =))

Спадщина. Трибухівці. Костел Матері Божої Неустанної Помочі/Наследие. Трибуховцы. Костел.

Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Спадщина. Трибухівці. Костел Матері Божої Неустанної Помочі/Наследие. Трибуховцы. Костел.
нагадую, там де це можливо, по кліку дивимося великі картинки .../напоминаю, там где это возможно, по клику смотрим большие картинки...



Трибухівці (з 1964 по 1991 - Дружба) - велике село (4,2 тис. Жителів) на виїзді з Бучача в сторону Чорткова. Відомо з XVI століття, а в 1672 році згадано в щоденнику відомого мандрівника Ульріха фон Вердум. У першій половині XIX століття власниками Трибухівці була вірменська родина Кржістофовічей. В кінці століття село перейшло Корнелію Городиському герба Корчак, а після його смерті - синові Францишко. Городиський мали в Трибухівцях еклектичний палац, який не дожив до наших днів.
—————
Трибуховцы (с 1964 по 1991 - Дружба) - большое село (4,2 тыс. жителей) на выезде из Бучача в сторону Черткова. Известно с XVI века, а в 1672 году упомянуто в дневнике известного путешественника Ульриха фон Вердум. В первой половине XIX века владельцами Трибуховцев была армянская семья Кржистофовичей. В конце века село перешло Корнелию Городисскому герба Корчак, а после его смерти - сыну Францишку. Городисские имели в Трибуховцах эклектичный дворец, который не дожил до наших дней.

Дальше еще есть




ну как то так =))